- нагвинчувати
- -ую, -уєш, недок., нагвинти́ти, -нчу́, -нти́ш, док., перех.Гвинтячи, надівати на що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нагвинчувати
Смотреть что такое "нагвинчувати" в других словарях:
нагвинчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
навірчувати — I ую, уєш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш і наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II ую, уєш, недок., наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
нагвинтити — див. нагвинчувати … Український тлумачний словник
нагвинчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нагвинчувати … Український тлумачний словник
нагвинчування — я, с. Дія за знач. нагвинчувати … Український тлумачний словник
нагвинчуватися — ується, недок., нагвинти/тися, ти/ться, док. 1) Повертаючись, надіватися на що небудь. 2) тільки недок. пас. до нагвинчувати … Український тлумачний словник
навірчувати — 1 дієслово недоконаного виду нагвинчувати навірчувати 2 дієслово недоконаного виду свердлячи, робити заглибини, отвори навірчувати 3 дієслово недоконаного виду намотувати, накручувати на щось … Орфографічний словник української мови
